начіс — Орфографічний словник української мови

начіс — начосу, ч. 1》 Волосся в зачісці, начесане на лоб, скроні і т. ін. || Зачіска у вигляді пишно збитого волосся, начесаного від кінців до коріння. 2》 Довгий ворс на тканинах і трикотажних виробах. 3》 Начесане волокно, вовна. Великий тлумачний словник сучасної мови
начіс — НА́ЧІС, начо́су, ч. 1. Волосся в зачісці, начесане на лоб, скроні і т. ін. На голові [купчихи] чорний парик з начосами, а на парику копиця жовтих та червоних рож (І. Нечуй-Левицький); – Піди ж ти?... Словник української мови у 20 томах
начіс — НА́ЧІС, начо́су, ч. 1. Волосся в зачісці, начесане на лоб, скроні і т. ін. На голові [купчихи] чорний парик з начосами, а на парику копиця жовтих та червоних рож (Н.-Лев., V, 1966, 136); — Піди ж ти?... Словник української мови в 11 томах