начіс

НА́ЧІС, начо́су, ч.

1. Волосся в зачісці, начесане на лоб, скроні і т. ін.

На голові [купчихи] чорний парик з начосами, а на парику копиця жовтих та червоних рож (Н.-Лев., V, 1966, 136);

— Піди ж ти? — додала його жінка, широковида, зубата молодиця, з начосами на висках (Мирний, IV, 1955, 163);

Сестра оглянулася, повела плечем, ще й начосами над лобом тріпнула! (Кос., Новели, 1962, 218).

2. Довгий ворс на тканинах і трикотажних виробах.

Будуть виготовлятись вироби напівшерстяні з двобічним начосом (Наука.., 1, 1957, 6);

Ліжники — це килими з грубої вовни, волохаті, з начосом (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 39).

3. Начесане волокно, вовна.

*Образно. Далеко над степом бродили кошлаті начоси хмар (Тют., Вир, 1964, 201);

*У порівн. — Я вся неначе згоріла од кохання, як лляні начоси на полум’ї (Н.-Лев., II, 1956, 106).

Значення в інших словниках

1. начіс — на́чіс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. начіс — начосу, ч. 1》 Волосся в зачісці, начесане на лоб, скроні і т. ін. || Зачіска у вигляді пишно збитого волосся, начесаного від кінців до коріння. 2》 Довгий ворс на тканинах і трикотажних виробах. 3》 Начесане волокно, вовна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. начіс — НА́ЧІС, начо́су, ч. 1. Волосся в зачісці, начесане на лоб, скроні і т. ін. На голові [купчихи] чорний парик з начосами, а на парику копиця жовтих та червоних рож (І. Нечуй-Левицький); – Піди ж ти?...  Словник української мови у 20 томах