нащулювати —
НАЩУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЩУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що: ◇ Наставля́ти (нащу́лювати, нащу́рювати, діал. надставля́ти і т. ін.) / наста́вити (нащу́лити, нащу́рити, діал. надста́вити і т. ін.) ву́ха (ву́хо) див. наставля́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
нащулювати —
наставля́ти (нащу́лювати, нащу́рювати) / наста́вити (нащу́лити, нащу́рити) ву́ха (ву́хо). 1. Напружено, уважно прислухатися до чогось.
Фразеологічний словник української мови
нащулювати —
НАСТОРО́ЖУВАТИ що, у сполуч. із сл. вуха (вухо) (про тварин — прислухаючись, піднімати вуха; про людей, розм. — напружено прислухатися), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАШОРО́ШУВАТИ, НАЩУ́ЛЮВАТИ, НАЩУ́РЮВАТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. — Док.
Словник синонімів української мови