небувало —
Присл. до небувалий 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
небувало —
НЕБУВА́ЛО. Присл. до небува́лий 1. Цього літа напрочуд заколосились вони [поля] ще небувало буйним врожаєм (Яків Баш); Найважчим був перший блокади, особливо осінь і небувало холодна зима 1941–1942 року (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
небувало —
НЕБУВА́ЛО. Присл. до небува́лий 1. Цього літа напрочуд заколосились вони [поля] ще небувало буйним врожаєм (Баш, Надія, 1960, 235); Незмірно зросла людина, мистецтво небувало заглибилось у людські душі (Рад. літ-во, 9, 1966, 6).
Словник української мови в 11 томах