небувало

НЕБУВА́ЛО.

Присл. до небува́лий 1.

Цього літа напрочуд заколосились вони [поля] ще небувало буйним врожаєм (Яків Баш);

Найважчим був перший блокади, особливо осінь і небувало холодна зима 1941–1942 року (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. небувало — небува́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. небувало — Присл. до небувалий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. небувало — НЕБУВА́ЛО. Присл. до небува́лий 1. Цього літа напрочуд заколосились вони [поля] ще небувало буйним врожаєм (Баш, Надія, 1960, 235); Незмірно зросла людина, мистецтво небувало заглибилось у людські душі (Рад. літ-во, 9, 1966, 6).  Словник української мови в 11 томах