небувальщина
НЕБУВА́ЛЬЩИНА, и, ж.
Те, чого не було; вигадка.
Він зводить на бідну жінку всяку небувальщину (І. Франко);
– У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов);
Тече вода під кронами, Як в казці-небувальщині (П. Воронько).
Словник української мови (СУМ-20)