небувальщина
НЕБУВА́ЛЬЩИНА, и, ж. Те, чого не було.
Він зводить на бідну жінку всяку небувальщину (Фр., XVI, 1955. 72);
— У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (Мур., Бук. повість, 1959, 66).
Словник української мови (СУМ-11)НЕБУВА́ЛЬЩИНА, и, ж. Те, чого не було.
Він зводить на бідну жінку всяку небувальщину (Фр., XVI, 1955. 72);
— У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (Мур., Бук. повість, 1959, 66).
Словник української мови (СУМ-11)