небувальщина
НЕБУВА́ЛЬЩИНА, и, ж.
Те, чого не було; вигадка.
Він зводить на бідну жінку всяку небувальщину (І. Франко);
– У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов);
Тече вода під кронами, Як в казці-небувальщині (П. Воронько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- небувальщина — небува́льщина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- небувальщина — (небилиця) неправда, вигадка, фантазія, казка; (несосвітенність) нісенітниця, бредня; п! БРЕХНЯ. Словник синонімів Караванського
- небувальщина — -и, ж. Те, чого не було. Великий тлумачний словник сучасної мови
- небувальщина — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
- небувальщина — НЕБУВА́ЛЬЩИНА, и, ж. Те, чого не було. Він зводить на бідну жінку всяку небувальщину (Фр., XVI, 1955. 72); — У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (Мур., Бук. повість, 1959, 66). Словник української мови в 11 томах