небувальщина

ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн., розм., ПОБРЕХЕ́НЬКИ розм., ХАРАМА́Н діал. Дядько похилив голову,.. а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, із своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький); Прошу.. не думати, що се я розповідаю видумку (І. Франко); Він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка); Читаючи поему, роман, ми часто можемо забутись і вважати, що описувана подія не є вимисел, а істина (з науково-популярної літератури); Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (К. Гордієнко); (Орест:) Я знаю тільки одно право, право на щастя! А яке ж ти маєш право віддавати мене в жертву якійсь фантазії, якійсь фікції (Леся Українка); Записав.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (С. Васильченко); (Омелян:) Пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Франко); — У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов); Повинні (драматичні твори) подавати нам справжнє життя, а не якісь пригадки (Панас Мирний); Слід лише примусити Каргата говорити прилюдно.. Це враз показало б усю безпідставність його фантасмагорій (Ю. Шовкопляс); То байка, що Іван був дев'ятнадцятий у батька (М. Коцюбинський); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); На відміну від традиційних мисливських побрехеньок, біля нашого вогнища розповідалося лише правду (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небувальщина — небува́льщина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. небувальщина — (небилиця) неправда, вигадка, фантазія, казка; (несосвітенність) нісенітниця, бредня; п! БРЕХНЯ. Словник синонімів Караванського
  3. небувальщина — -и, ж. Те, чого не було. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. небувальщина — НЕБУВА́ЛЬЩИНА, и, ж. Те, чого не було; вигадка. Він зводить на бідну жінку всяку небувальщину (І. Франко); – У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов); Тече вода під кронами, Як в казці-небувальщині (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
  5. небувальщина — НЕБУВА́ЛЬЩИНА, и, ж. Те, чого не було. Він зводить на бідну жінку всяку небувальщину (Фр., XVI, 1955. 72); — У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (Мур., Бук. повість, 1959, 66). Словник української мови в 11 томах