небувалий

НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст.; НЕЗРІВНЯ́ННИЙ (який важко порівняти при цьому з чим-небудь); НАДМІ́РНИЙ, НЕПОМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму); НЕЙМОВІ́РНИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИВОВИ́ЖНИЙ, КАЗКО́ВИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ (який викликає подив силою свого вияву, у який важко повірити); НАДПРИРО́ДНИЙ, НЕЗЕМНИ́Й (який силою свого вияву настільки відхиляється від звичайного ступеня, що викликає враження про неможливість такого в природі); НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ (який викликає враження про перевищення звичайних людських якостей, властивостей, можливостей). Ладигін з дитинства відзначався спокійною поведінкою, надзвичайною чутливістю та мрійністю (Д. Ткач); Тільки незвичайна блідість обличчя показувала, якого зусилля волі коштує йому.. спокій і стриманість (О. Гончар); Не раз ризикував (Яків) життям — рятував справу своєю винятковою особливістю та холоднокровністю (Є. Кротевич); В час смертельної небезпеки.. дворянство дає кріпаків і майно з сугубою неохотою, скаргами й наріканням (О. Полторацький); Андрій знову цілком віддався своїй роботі, знаходячи в ній незрівнянну радість творчості (О. Гуреїв); На хвилю нерви його отупіли з надмірного болю (І. Франко); Тітка, зігнувшись під непомірною вагою, ..поспішала до поїзда (В. Козаченко); В надвечір'ї його біле волосся спалахнуло неправдоподібною білістю (Є. Гуцало); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (А. Шиян); І дивишся на сю гостру енергію (гуцулів), на сю непогамовану завзятість, на сю витривалість казкову — і гадаєш собі: і так то все пропаде? (Г. Хоткевич); Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно; очі з ям глибоких Блищали острим надприродним блиском (І. Франко); Якби я невірним був тобі таємно, — ..Я б украв у себе щастя своє — долю, Я б зазнав страшного неземного болю! (В. Бичко); — У мами надлюдська сила, надлюдський розум! — з подивом шептав Адась (І. Франко); Нелюдським напруженням він робить ще кілька кроків і знесилено осідає на землю (І. Багмут); Надсильне, довго здержуване хлипання перервало її мову (І. Франко); Вона тремтіла від непосильного напруження волі (І. Ле). — Пор. 3. вели́кий, найбі́льший, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.

НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (який нечасто зустрічається й виділяється серед інших, перевершує інших у певному відношенні, викликаючи захоплення), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, РІ́ДКІСНИЙ, ФЕНОМЕНА́ЛЬНИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ із сл. ні з ким, ні з чим (який мало зустрічається в такому довершеному вияві, не схожий на інших); НЕПОВТО́РНИЙ, НЕПОВТОРИ́МИЙ рідше (такий, якого більше не буде). Стоян дивився на червоний місяць, що вповні випливав на небо, і мовчав, мов захопився надзвичайним видовищем (С. Скляренко); Тарас Григорович погляду не зводив з незвичайного актора (О. Ільченко); Софія виявила неабиякі здібності (А. Шиян); — Ти.. надто екзальтований!.. Виняткових особистостей тобі подавай, геніїв, героїв!.. (Є. Гуцало); Рідкісний знавець своєї справи; Рідкісний талант; Ад'ютант мав феноменальну пам'ять (Григорій Тютюнник); Тоня.. виповнила його новим, ні з чим незрівнянним почуттям (О. Гончар); Твоїх пліч неповторні овали вкрили шалі узорні краї (В. Сосюра); Прощайте, вечори багряні, Річок неповторимий плин (А. Малишко). — Пор. 1. небува́лий, 1. незвича́йний.

НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн. (про явище, подію тощо — який виходить із ряду звичайних); ЕКСЦЕНТРИ́ЧНИЙ, ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ (який не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормам, уявленням); НЕБУДЕ́ННИЙ (який відрізняється від того, що є завжди або скрізь, і тому сприймається в позитивному плані). Це були незвичайні збори.. Не обирали голови й секретаря, не писали протоколів (О. Гончар); Неординарне рішення; Нічого особливого він поки що не вигадав (Д. Ткач); Та й клямка ж то була неабияка: гладкий дерев'яний кілок з прикріпленим до нього дерев'яним зазубцем (І. Франко); Вероніка теж була незвична — в новій коричневій шубці (П. Загребельний); Робота була спішна й екстраординарна (Ю. Смолич); Олеся чарувала його ексцентричними позами, кокетством, танцями (І. Нечуй-Левицький); Все було сьогодні разючо новим, незвичним, небуденним (О. Гончар). — Пор. 1. винятко́вий, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.

НЕБУВА́ЛИЙ (такий, якого досі ще не було, не траплялося), НЕЗНА́НИЙ, БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ (який не має жодного прикладу в минулому); НЕБА́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ДАНИЙ, НЕЧУ́ВАНИЙ (ужив. з розрізненням за органами чуття — зором або слухом — і без такого розрізнення). Микоші груди розпирало небувалим ентузіазмом (О. Полторацький); Так, це був якийсь дивний город (місто) незнаної краси (М. Рильський); Ми багато наслухались про безприкладну мужність.. капітана (А. Трипільський); Безпрецедентний випадок; Ми знайдемо в лузі небачені трави, Незнанії квіти в полях (П. Воронько); Рябий пес нашорошив вуха і.. задивився на невиданого звіра (І. Сенченко); Придушення революції 1848-49 рр. привело Європу до нечуваної реакції (П. Тичина). — Пор. 1. надзвича́йний, 2. надзвича́йний, 1. незвича́йний.

НЕДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який не має достатнього досвіду, знань, потрібних у чому-небудь), НЕСПОКУ́ШЕНИЙ підсил. рідше; НЕПІДГОТО́ВЛЕНИЙ (НЕПІДГОТО́ВАНИЙ), НЕНА́ВЧЕНИЙ (який не здобув потрібних знань, належної підготовки для чого-небудь); НЕБУВА́ЛИЙ розм., НЕБИ́ТИЙ підсил. розм. (який не має життєвого досвіду, не навчений життям); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕОПЕ́РЕНИЙ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ підсил. розм., ЖОВТОРО́ТИЙ підсил. розм., СОПЛИ́ВИЙ зневажл., ШМАРКА́ТИЙ зневажл. (про молоду, недосвідчену, без життєвого досвіду людину); НЕОБСТРІ́ЛЯНИЙ (про солдата, військо і т. ін., а також перен.). (Павлик:) Цю ніч Я не забуду: відморозив руки. (Андрій:) Бо недосвідчений: хапаєшся за все Голіруч (Л. Дмитерко); Навіть для неспокушеного наманганського обивателя цей день здався незвичайним (І. Ле); — Для такої діяльності я вважаю себе непідготовленим (М. Стельмах); "Сікстинська мадонна".. справляє велике враження і на непідготованих, малообізнаних з історією, з євангельською міфологією глядачів (М. Рильський); Спершу дуже трудно було: молодий-таки, небувалий, не вчений як слід (А. Головко); Це ми колись, незрілі і малі, Удвох життя нежите починали (М. Вінграновський); Розповідає директор Савці про вчительську долю, жаліє, що таких молодих та зелених доводиться одсилати на тяжку працю (С. Васильченко); Хіба нормальним людям впало б отаке в голову: послати сюди жовторотого крикуна на таку відповідальну посаду — завідувача заводських лабораторій?.. (Ю. Шовкопляс); — Ану зараз же піди викинь (гвинтівку) у річку! .. Ти ба який вояка сопливий! (І. Цюпа); Він міг би розповісти, як .. необстріляні ще юнаки дрімають навсидьки перед боєм (П. Загребельний); Необстріляна молодь. — Пор. 1. невмі́лий, 1. незрі́лий.