небувалий

Значення в інших словниках

1. небувалий — (який досі не існував) незнаний, небачений, невиданий, нечуваний, книжн. (без прикладу) безпрецедентний. Словник синонімів Полюги
2. небувалий — небува́лий прикметник Орфографічний словник української мови
3. небувалий — Небачений, нечуваний, невиданий, незнаний, несвітній, НЕЙМОВІРНИЙ; (юнак) НЕДОСВІДЧЕНИЙ. Словник синонімів Караванського
4. небувалий — Безприкладний, казковий, надзвичайний, невиданий, небачений, незвичайний, неймовірний, несвітній (рідк.), несвітський, нечуваний Фразеологічні синоніми: яку казці Словник синонімів Вусика
5. небувалий — -а, -е. 1》 Якого досі не було; невиданий, небачений. || у знач. ім. небувале, -лого, с. Те, чого досі не було. 2》 розм. Який ніде не бував; який не має життєвого досвіду, мало бачив, мало зазнав. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. небувалий — хохл. (небивалий) несвітній несвітський, несвітній, нечуваний, небачений, вигаданий, дивний, дивовижний, надзвичайний, див. безпрецедентний Словник чужослів Павло Штепа
7. небувалий — НЕБУВА́ЛИЙ, а, е. 1. Якого досі не було; невиданий, небачений. Випуск того року вважався небувалим в історії гімназії багатством здібних, а може, не так і здібних, як добре вишколених випускників (М. Словник української мови у 20 томах
8. небувалий — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст. Словник синонімів української мови
9. небувалий — НЕБУВА́ЛИЙ, а, е. 1. Якого досі не було; невиданий, небачений. Тут і старе, й мале, бо кожному ж кортіло подивитися на небувале досі у слободі видовище (Шиян, Баланда, 1957, 129)... Словник української мови в 11 томах