Орфографічний словник української мови

невибухлий

неви́бухлий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. невибухлий — -а, -е. Який не вибухнув, не розірвався на частини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. невибухлий — НЕВИ́БУХЛИЙ, а, е. Який не вибухнув, не розірвався на частини. Сходячи з могили, ступали обережно, після вчителевого попередження кожен почував себе так, мовби він справді ступає по іржавих, невибухлих мінах (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. невибухлий — НЕВИ́БУХЛИЙ, а, е. Який не вибухнув, не розірвався на частини. Сходячи з могили, ступали обережно, після вчителевого попередження кожен почував себе так, мовби він справді ступає по іржавих, невибухлих мінах (Гончар, Тронка, 1963, 38).  Словник української мови в 11 томах