Орфографічний словник української мови

недолуга

недолу́га

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. недолуга — -и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. недолуга — НЕДОЛУ́ГА, и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина. [Кармелюк:] Хлопці, ану, хто сміливий та жвавий, перетанцює Кармелюка – шапку грошей тому! Куди вам, недолуги! (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. недолуга — НЕДОЛУ́ГА, и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина. [Кармелюк:] Хлопці, ану, хто сміливий та жвавий, перетанцює Кармелюка — шапку грошей тому! Куди вам, недолуги! (Вас., III, 1960, 435).  Словник української мови в 11 томах
  4. недолуга — Недолуга, -ги об. Слабосильный, немощный человѣкъ. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка