недолуга

НЕДОЛУ́ГА, и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина.

[Кармелюк:] Хлопці, ану, хто сміливий та жвавий, перетанцює Кармелюка — шапку грошей тому! Куди вам, недолуги! (Вас., III, 1960, 435).

Значення в інших словниках

1. недолуга — недолу́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. недолуга — -и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недолуга — НЕДОЛУ́ГА, и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина. [Кармелюк:] Хлопці, ану, хто сміливий та жвавий, перетанцює Кармелюка – шапку грошей тому! Куди вам, недолуги! (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. недолуга — Недолуга, -ги об. Слабосильный, немощный человѣкъ. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка