1. Словник української мови в 11 томах

недолуга

НЕДОЛУ́ГА, и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина.

[Кармелюк:] Хлопці, ану, хто сміливий та жвавий, перетанцює Кармелюка — шапку грошей тому! Куди вам, недолуги! (Вас., III, 1960, 435).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недолуга — недолу́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. недолуга — -и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недолуга — НЕДОЛУ́ГА, и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина. [Кармелюк:] Хлопці, ану, хто сміливий та жвавий, перетанцює Кармелюка – шапку грошей тому! Куди вам, недолуги! (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. недолуга — Недолуга, -ги об. Слабосильный, немощный человѣкъ. Екатер. у. Словник української мови Грінченка