недолуга
Недолуга, -ги
об. Слабосильный, немощный человѣкъ. Екатер. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недолуга — недолу́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- недолуга — -и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недолуга — НЕДОЛУ́ГА, и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина. [Кармелюк:] Хлопці, ану, хто сміливий та жвавий, перетанцює Кармелюка – шапку грошей тому! Куди вам, недолуги! (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- недолуга — НЕДОЛУ́ГА, и, ч. і ж., діал. Слабосила, квола людина. [Кармелюк:] Хлопці, ану, хто сміливий та жвавий, перетанцює Кармелюка — шапку грошей тому! Куди вам, недолуги! (Вас., III, 1960, 435). Словник української мови в 11 томах