Орфографічний словник української мови

недорікуватість

недорі́куватість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. недорікуватість — -тості, ж. Властивість за знач. недорікуватий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. недорікуватість — НЕДОРІ́КУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. недорі́куватий 1. Корній Іванович ніби співчував сектанту, який мучиться своєю недорікуватістю (І. Волошин).  Словник української мови у 20 томах
  3. недорікуватість — НЕДОРІ́КУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. недорі́куватий 1. Корній Іванович ніби співчував сектанту, який мучиться своєю недорікуватістю (Вол., Місячне срібло, 1961, 176).  Словник української мови в 11 томах