недорікуватість

НЕДОРІ́КУВАТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. недорі́куватий 1.

Корній Іванович ніби співчував сектанту, який мучиться своєю недорікуватістю (І. Волошин).

Значення в інших словниках

1. недорікуватість — недорі́куватість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. недорікуватість — -тості, ж. Властивість за знач. недорікуватий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недорікуватість — НЕДОРІ́КУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. недорі́куватий 1. Корній Іванович ніби співчував сектанту, який мучиться своєю недорікуватістю (Вол., Місячне срібло, 1961, 176).  Словник української мови в 11 томах