недорікувато
НЕДОРІ́КУВАТО.
Присл. до недорі́куватий.
Голос у нього переривався, глухо хрипів, слова застрявали в пересохлому горлі... – Це твоє... все твоє... – белькотів Федір недорікувато (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)НЕДОРІ́КУВАТО.
Присл. до недорі́куватий.
Голос у нього переривався, глухо хрипів, слова застрявали в пересохлому горлі... – Це твоє... все твоє... – белькотів Федір недорікувато (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)