недільник — Орфографічний словник української мови

недільник — -а, ч. Добровільне колективне виконання якої-небудь роботи у неділю. Великий тлумачний словник сучасної мови
недільник — НЕДІ́ЛЬНИК, а, ч. Добровільне колективне виконання якої-небудь роботи у неділю. Наступного вихідного дня знову відбувся недільник (В. Добровольський); Не покладаючи рук, трудилися [кияни] в ту осінь [1945 року] на суботниках і недільниках (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
недільник — НЕДІ́ЛЬНИК, а, ч. Добровільне колективне виконання якої-небудь роботи у неділю. Багато людей тепер виходять на недільники на вулиці Києва (Сміл., Сашко, 1954, 236); Ввечері вона скликала комсомольські збори і запропонувала оголосити недільник по вивезенню місцевих добрив (Логв., Літа.., 1960, 176). Словник української мови в 11 томах