1. Орфографічний словник української мови

недільник

неді́льник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недільник — -а, ч. Добровільне колективне виконання якої-небудь роботи у неділю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. недільник — НЕДІ́ЛЬНИК, а, ч. Добровільне колективне виконання якої-небудь роботи у неділю. Наступного вихідного дня знову відбувся недільник (В. Добровольський); Не покладаючи рук, трудилися [кияни] в ту осінь [1945 року] на суботниках і недільниках (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  3. недільник — НЕДІ́ЛЬНИК, а, ч. Добровільне колективне виконання якої-небудь роботи у неділю. Багато людей тепер виходять на недільники на вулиці Києва (Сміл., Сашко, 1954, 236); Ввечері вона скликала комсомольські збори і запропонувала оголосити недільник по вивезенню місцевих добрив (Логв., Літа.., 1960, 176). Словник української мови в 11 томах