1. Словник української мови в 11 томах

недільник

НЕДІ́ЛЬНИК, а, ч. Добровільне колективне виконання якої-небудь роботи у неділю.

Багато людей тепер виходять на недільники на вулиці Києва (Сміл., Сашко, 1954, 236);

Ввечері вона скликала комсомольські збори і запропонувала оголосити недільник по вивезенню місцевих добрив (Логв., Літа.., 1960, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недільник — неді́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. недільник — -а, ч. Добровільне колективне виконання якої-небудь роботи у неділю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недільник — НЕДІ́ЛЬНИК, а, ч. Добровільне колективне виконання якої-небудь роботи у неділю. Наступного вихідного дня знову відбувся недільник (В. Добровольський); Не покладаючи рук, трудилися [кияни] в ту осінь [1945 року] на суботниках і недільниках (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах