1. Словник української мови в 11 томах

неділя

НЕДІ́ЛЯ, і, ж.

1. Назва сьомого дня тижня, загального дня відпочинку.

Отож, було, мов генерал, Максим сановито Прибереться у неділю, Та й пошкандибає У храм божий (Шевч., II, 1963, 273);

Роман ходив у ліс часом зранку, часом надвечір, і не було неділі або якого свята, щоб він не пішов у той лісок (Н.-Лев., VI, 1966, 383);

Була неділя, тихий час дозвілля (Рильський, І, 1956, 421).

Від неді́лі до неді́лі — на протязі всього тижня.

Від неділі до неділі — все в одному ділі (Укр.. присл.., 1955, 195);

З [свято́ю] неділе́ю (бу́дьте здоро́ві], заст. — уживається для привітання з нагоди свята, неробочого дня.

— Здорова, сестро! З неділею! (Мирний, IV, 1955, 123);

— Добридень вам, кумо! Здорові будьте з неділею, — гукнула Мотря від воріт (Коцюб., І, 1955, 50);

— Тітко Маріє, ви дома? З святою неділею вас! — у воротях, увесь у білому стоїть десяцький Хома (Стельмах, І, 1962, 510);

Під неді́лю; Про́ти неді́лі — напередодні неділі.

Оце в суботу під неділю або в свято завернуть до Чіпки старі товариші: Лушня, Пацюк і Матня (Мирний, І, 1949, 399);

[Маруся:] Певно, прийшла [Сидориха] прохати, щоб ви поворожили. [Морозиха:] Ну вже хай вибача: проти неділі я й карт у руки не візьму (Кроп., І, 1958, 73).

∆ Крива́ва неді́ля, іст. — день 9 січня (22 за новим стилем) 1905 р., коли царське військо розстріляло демонстрацію робітників, що йшли до царя з петицією.

Картеччю відповів цар-батюшка, коли прийшли до нього петербурзькі робітники з жінками, дітьми … Вони тільки просили хоч трохи полегшити їх життя. А цар розстріляв їх. "Кривавою неділею" назвав народ отой день (Головко, II, 1957, 310).

2. розм. Тиждень.

Гості роз’їхались вже, як дніло надворі, а Ганя потім цілих шість неділь не вставала з постелі (Н.-Лев., І, 1956, 322);

Так прожив я дві чи три неділі Дома при роботі господарській (Фр., XIII, 1954, 340);

Я ходжу на уроки англійські два рази в неділю, значить, час зостанеться і на рисування (Л. Укр., V, 1956, 128).

Ве́рбна неді́ля див. ве́рбний;

Зеле́на неді́ля див. зеле́ний;

З неді́лі — на наступному тижні, починаючи з понеділка.

— Оддали мене молодим панам, — каже [Одарка], — з неділі повезуть (Вовчок, І, 1955, 44);

— Ви вже ячмінь кінчили? — Який швидкий. З неділі почну — мій у долинці (Стельмах, II, 1952, 409);

Провідна́ неді́ля див. провідни́й;

Страсна́ неді́ля див. страсни́й.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неділя — неді́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неділя — див. свято Словник синонімів Вусика
  3. неділя — [неид’іл'а] -л'і, ор. -леийу, р. мн. -д'іл' Орфоепічний словник української мови
  4. неділя — -і, ж. 1》 Назва сьомого дня тижня, загального дня відпочинку. Під неділю; Проти неділі — напередодні неділі. 2》 розм. Тиждень. З неділі — наступного тижня, починаючи з понеділка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неділя — 1. (сім діб) тиждень 2. це сьомий день (свято) Словник чужослів Павло Штепа
  6. неділя — НЕДІ́ЛЯ, і, ж. 1. Назва сьомого дня тижня, загального дня відпочинку. Отож, було, мов генерал, Максим сановито Прибереться у неділю, Та й пошкандибає У храм божий (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. неділя — Від неділі до неділі — все в одному ділі. Іронічний жарт про лінивого, який цілий тиждень не працює. Йому щодня неділя. Ніколи не працює. Це буде тоді, як дві неділі разом зійдуться. Ніколи не буде. Прийде така неділя, що і в нас буде весілля. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. НЕДІЛЯ — • "НЕДІЛЯ" - літ.-наук. ілюстр. журнал. Виходив 1911 — 12 у Львові щотижня за ред. В. Щурата, Я. Весоловського. Вміщував худож. твори, наук.-популярні статті, рецензії на нові видання, еяогади, хроніку літ.-мист. життя, репродукції картин художників. Українська літературна енциклопедія
  9. неділя — (по) сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді (місті), розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  10. неділя — ТИ́ЖДЕНЬ (сім днів), НЕДІ́ЛЯ розм., СЕДМИ́ЦЯ заст. Кожного тижня правили службу в неділю — у неділю вмирав тиждень і народжувався другий (М. Хвильовий); Тільки неділь через п'ять, після довгої слабості, опам'ятався Андрійко (М. Словник синонімів української мови
  11. неділя — Неді́ля, -лі, -лею; -ді́лі, -ді́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. неділя — рос. воскресенье походить від двох слів: "не" — заперечення і "діло" — робота (праця) — не роби, не працюй. З давніх часів в Україні в цей день не працювали, відпочивали. За християнськими звичаями в цей день святкується воскресіння Христове і тому працювати гріх. Eкономічна енциклопедія
  13. неділя — Неділя, -лі ж. Воскресенье. Ще як прийде суботонька, я змиюся, росчешуся, а в неділю приберуся. Мет. 76. Породила мене мати у святу неділю. Мет. ум. неділенька, неділечка, неділонька. з неділі. Съ понедѣльника начиная. Словник української мови Грінченка