неділя

НЕДІ́ЛЯ, і, ж.

1. Назва сьомого дня тижня, загального дня відпочинку.

Отож, було, мов генерал, Максим сановито Прибереться у неділю, Та й пошкандибає У храм божий (Т. Шевченко);

Кожного тижня правили службу в неділю – у неділю вмирав тиждень і народжувався другий (М. Хвильовий);

Була неділя, тихий час дозвілля (М. Рильський).

2. розм. Тиждень.

Гості роз'їхались вже, як дніло надворі, а Ганя потім цілих шість неділь не вставала з постелі (І. Нечуй-Левицький);

Так прожив я дві чи три неділі Дома при роботі господарській (І. Франко);

Я ходжу на уроки англійські два рази в неділю, значить, час зостанеться і на рисування (Леся Українка).

(1) Ве́рбна (Квітна́, Шутко́ва) неді́ля – назва християнського свята у неділю за тиждень перед Великоднем.

Минув тиждень. Була Вербна неділя (Панас Мирний);

За тиждень до Великодня святкується вербна неділя; її ще називають, залежно від регіонів, Шутковою або Квітною (з наук.-попул. літ.);

Квітна Неділя показує і нам нестійкість людської слави та марність земного щастя (із журн.);

(2) Від неді́лі до неді́лі – протягом усього тижня.

Від неділі до неділі – все в одному ділі (прислів'я);

(3) Зеле́на неді́ля, церк. – день, яким починаються зелені свята.

Так прийшла і зелена неділя, уквітчала землю квітом, дереволистом (Панас Мирний);

(4) Клеча́на (клеча́льна) неді́ля <�Клеча́ні свя́та́> – те саме, що Зеле́ні свята́ (святки́) (див. свя́то¹).

Отож у Клечальну неділю їх і повінчано обох (Т. Шевченко);

На Клечані свята він вийшов наприкінці обідні з хрестом і великим букетом на амвон, а я саме ревно молився коло амвона (Б. Антоненко-Давидович);

Щороку на Клечану неділю з'їжджалися та сходилися до Мар'яни її родичі (П. Кочура);

(5) Крива́ва неді́ля, іст. – день 9 січня (22 за новим стилем) 1905 р., коли царське військо розстріляло демонстрацію робітників, що йшли до царя з петицією.

Картеччю відповів цар-батюшка, коли прийшли до нього петербурзькі робітники з жінками, дітьми. Вони тільки просили хоч трохи полегшити їх життя. А цар розстріляв їх. “Кривавою неділею” назвав народ отой день (А. Головко);

(6) Провідна́ неді́ля, церк. – перша неділя після Великодня.

Був сонячний ранок провідної неділі. По церквах дзвонили (М. Коцюбинський);

(7) Середохре́сна неді́ля – те саме, що середохре́сна;

(8) Страсна́ неді́ля – те саме, що Страсни́й (бі́лий) ти́ждень (див. ти́ждень);

(9) Цвітна́ неді́ля – те саме, що Ве́рбна субо́та (неді́ля) (див. субо́та).

По святах мали ми забиратися геть з Борислава. В цвітну неділю пішов Іван до Тустанович (І. Франко);

Вербна неділя (в Україні) цвітна, квітна неділя (Галичина) остання неділя перед Великоднем (з наук. літ.).

○ (10) З неді́лі, у знач. присл. – на наступному тижні, починаючи з понеділка.

– Оддали мене молодим панам, – каже [Одарка], – з неділі повезуть (Марко Вовчок);

– Ви вже ячмінь кінчили? – Який швидкий. З неділі почну – мій у долинці (М. Стельмах);

(11) Під неді́лю; Про́ти неді́лі, у знач. присл. – напередодні неділі.

Оце в суботу під неділю або в свято завернуть до Чіпки старі товариші: Лушня, Пацюк і Матня (Панас Мирний);

[Маруся:] Певно, прийшла [Сидориха] прохати, щоб ви поворожили. [Морозиха:] Ну вже хай вибача: проти неділі я й карт у руки не візьму (М. Кропивницький).

◇ [По] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти) див. справля́ти;

Сім п'я́тниць (неді́ль) на ти́ждень див. сім.