1. Фразеологічний словник української мови

неділя

(по) сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти). Нічого не робити, уникати праці. — Там, у го́роді (місті), розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний).

сім п’я́тниць (неді́ль) на ти́ждень у кого. Хто-небудь дуже часто і легко змінює свої рішення, наміри, настрій і т. ін. — Того дядька Панаса всі знають, бо в нього сім п’ятниць на тиждень, і він жне там, де не сіє (Є. Гуцало); (Марта:) У вас, тату, сім п’ятниць на тиждень: то хвалите Артема, то гудите (М. Зарудний). на ти́ждень сім п’я́тниць. — В нього почали боліти зуби та стало судомить у ногах. Та й на вдачу він легковажний — в його було на тиждень сім п’ятниць (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неділя — неді́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неділя — див. свято Словник синонімів Вусика
  3. неділя — [неид’іл'а] -л'і, ор. -леийу, р. мн. -д'іл' Орфоепічний словник української мови
  4. неділя — -і, ж. 1》 Назва сьомого дня тижня, загального дня відпочинку. Під неділю; Проти неділі — напередодні неділі. 2》 розм. Тиждень. З неділі — наступного тижня, починаючи з понеділка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неділя — 1. (сім діб) тиждень 2. це сьомий день (свято) Словник чужослів Павло Штепа
  6. неділя — НЕДІ́ЛЯ, і, ж. 1. Назва сьомого дня тижня, загального дня відпочинку. Отож, було, мов генерал, Максим сановито Прибереться у неділю, Та й пошкандибає У храм божий (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. неділя — Від неділі до неділі — все в одному ділі. Іронічний жарт про лінивого, який цілий тиждень не працює. Йому щодня неділя. Ніколи не працює. Це буде тоді, як дві неділі разом зійдуться. Ніколи не буде. Прийде така неділя, що і в нас буде весілля. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. НЕДІЛЯ — • "НЕДІЛЯ" - літ.-наук. ілюстр. журнал. Виходив 1911 — 12 у Львові щотижня за ред. В. Щурата, Я. Весоловського. Вміщував худож. твори, наук.-популярні статті, рецензії на нові видання, еяогади, хроніку літ.-мист. життя, репродукції картин художників. Українська літературна енциклопедія
  9. неділя — ТИ́ЖДЕНЬ (сім днів), НЕДІ́ЛЯ розм., СЕДМИ́ЦЯ заст. Кожного тижня правили службу в неділю — у неділю вмирав тиждень і народжувався другий (М. Хвильовий); Тільки неділь через п'ять, після довгої слабості, опам'ятався Андрійко (М. Словник синонімів української мови
  10. неділя — Неді́ля, -лі, -лею; -ді́лі, -ді́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. неділя — НЕДІ́ЛЯ, і, ж. 1. Назва сьомого дня тижня, загального дня відпочинку. Отож, було, мов генерал, Максим сановито Прибереться у неділю, Та й пошкандибає У храм божий (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  12. неділя — рос. воскресенье походить від двох слів: "не" — заперечення і "діло" — робота (праця) — не роби, не працюй. З давніх часів в Україні в цей день не працювали, відпочивали. За християнськими звичаями в цей день святкується воскресіння Христове і тому працювати гріх. Eкономічна енциклопедія
  13. неділя — Неділя, -лі ж. Воскресенье. Ще як прийде суботонька, я змиюся, росчешуся, а в неділю приберуся. Мет. 76. Породила мене мати у святу неділю. Мет. ум. неділенька, неділечка, неділонька. з неділі. Съ понедѣльника начиная. Словник української мови Грінченка