1. Фразеологічний словник української мови

неживий

як (мов, нена́че і т. ін.) неживи́й. 1. зі сл. ходи́ти, йти і под. Дуже повільно, мляво без жвавості, без бадьорості. — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе (ходить) як нежива робе (робить) діло, мов сонна (І. Нечуй-Левицький). 2. Позбавлений життєвої енергії, бадьорості, дуже слабкий фізично. Прийшли жнива, ходить жінка як нежива; а як прийшла Покрова, то й жінка здорова (Укр.. присл..); І де ті в Господа взялися Усякі штучнії їства? Сама ж (жінка) неначе нежива На плечі пада… Напоїла, І нагодувала, І спать його, веселого, В коморі поклала!.. (Т. Шевченко). 3. Нерухомо, без зміни положення. А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудрованим котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Л. Глібов); // Нерухомий, блідий і т. ін. Я теж плакав, особливо коли труну опускали в яму, а мати спочатку щось кричала й ридала, а потім зробилась як нежива, і на неї бризкали водою (Л. Смілянський). 4. Приголомшений чимсь, дуже наляканий, вражений, заціпенілий. В палаті світлій ліжко біле, на нього Зою положили. І я стояв мов неживий… (В. Сосюра); Юрко сам прийшов до хати, і дівчина мов нежива застигла біля столу, не знаючи що сказати йому (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неживий — неживи́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неживий — МЕРТВИЙ; (окремий орган) відмерлий; (без сил) знесилений, знеможений; П. заціпенілий; (- природу) неорганічний; (дім) безлюдний, спорожнілий; (- мову) невиразний, необразний, блідий. Словник синонімів Караванського
  3. неживий — див. мертвий; фальшивий Словник синонімів Вусика
  4. неживий — [неижиевий] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. неживий — -а, -е. 1》 У якому припинилося життя; мертвий. || у знач. ім. неживий, -вого, ч. Мертва людина; покійник. || Позбавлений життєздатності (про тіло та його частини). || Який засох, зів'яв (про насіння, рослини). 2》 Такий, як у мерця (про обличчя, очі і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. неживий — НЕЖИВИ́Й, а́, е́. 1. У якому припинилося життя; мертвий. А на друге літо Москаля вже неживого Найшли в балці діти (Т. Шевченко); Долівка у крові... Лежить убита мати і діти – неживі (В. Сосюра); // у знач. ім. неживи́й, во́го, ч. Мертва людина; покійник. Словник української мови у 20 томах
  7. неживий — МЕ́РТВИЙ (такий, у якому припинилося життя), ПОМЕ́РЛИЙ, НЕЖИВИ́Й, МЕ́РЛИЙ розм.; ПОКІ́ЙНИЙ (про людину); БЕЗДИХА́ННИЙ, БЕЗДУ́ШНИЙ розм. (який більше не дихає); ДО́ХЛИЙ (про тварин, птахів, комах); -. Словник синонімів української мови
  8. неживий — НЕЖИВИ́Й, а́, е́. 1. У якому припинилося життя; мертвий. А на друге літо Москаля вже неживого Найшли в балці діти (Шевч., II, 1953, 56); Долівка у крові… Лежить убита мати і діти — неживі (Сос., II, 1958, 200); // у знач. ім. неживи́й, во́го... Словник української мови в 11 томах
  9. неживий — Неживи́й, -а́, -е́ Неживой, мертвый. Словник української мови Грінченка