Орфографічний словник української мови

недієздатність

недієзда́тність

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. недієздатність — Певний стан здоров’я, що викликається захворюванням або каліцтвом, при якому працівник не має можливості виконувати свої трудові функції чи не є придатним до трудової діяльності. англ. incapacity; нім. Geschäftsunfähigkeit f=; угор. cselekvöképtelenség; рос. недееспособность.  Словник із соціальної роботи
  2. недієздатність — -ності, ж. Властивість за знач. недієздатний. || юр. Втрата особою здатності самостійно здійснювати свої громадянські права та обов'язки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недієздатність — НЕДІЄЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. недієзда́тний. Внаслідок недієздатності багатьох законів, кризи в економіці можуть створюватися умови для того, щоб держава прямувала не до ринку, а навпаки – до бартеру, негрошових розрахунків (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. недієздатність — НЕДІЄЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. недієзда́тний.  Словник української мови в 11 томах