Значення в інших словниках
-
недієздатний —
[неид'ійеиздатнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
недієздатний —
-а, -е. 1》 Нездатний до діяльності. 2》 юр. Позбавлений здатності самостійно здійснювати дії юридичного характеру і нести відповідальність за них.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
недієздатний —
НЕДІЄЗДА́ТНИЙ, а, е. 1. Нездатний до діяльності. Польська держава виявилась настільки немічною і недієздатною, що при перших же воєнних невдачах [на початку XX ст.] стала розсипатися (з газ.); // Який не діє, не спрацьовує (про закон, постанову і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
недієздатний —
НЕДІЄЗДА́ТНИЙ, а, е. 1. Нездатний до діяльності. 2. юр. Позбавлений здатності самостійно здійснювати дії юридичного характеру і нести відповідальність за них.
Словник української мови в 11 томах