незгаслий — Орфографічний словник української мови

незгаслий — -а, -е. 1》 Який не згас; який горить, світить або світиться. 2》 перен. Який не послаблюється, не зникає (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
незгаслий — НЕЗГА́СЛИЙ, а, е. 1. Який не згас; який горить, світить або світиться. Всі вони [циганки] кричать щось і з рішучістю старих вовчиць стають на чатах біля незгаслих табірних вогнищ (Григорій Тютюнник); Зберегти життя Свічки воєвода згоден лише за умови... Словник української мови у 20 томах
незгаслий — НЕЗГА́СЛИЙ, а, е. 1. Який не згас; який горить, світить або світиться. Всі вони [циганки] кричать щось і з рішучістю старих вовчиць стають на чатах біля незгаслих табірних вогнищ (Тют. Словник української мови в 11 томах