незгаслий

незга́слий

-а, -е.

1》 Який не згас; який горить, світить або світиться.

2》 перен. Який не послаблюється, не зникає (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. незгаслий — незга́слий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незгаслий — НЕЗГА́СЛИЙ, а, е. 1. Який не згас; який горить, світить або світиться. Всі вони [циганки] кричать щось і з рішучістю старих вовчиць стають на чатах біля незгаслих табірних вогнищ (Григорій Тютюнник); Зберегти життя Свічки воєвода згоден лише за умови...  Словник української мови у 20 томах
3. незгаслий — НЕЗГА́СЛИЙ, а, е. 1. Який не згас; який горить, світить або світиться. Всі вони [циганки] кричать щось і з рішучістю старих вовчиць стають на чатах біля незгаслих табірних вогнищ (Тют.  Словник української мови в 11 томах