незгаслий
незга́слий
-а, -е.
1》 Який не згас; який горить, світить або світиться.
2》 перен. Який не послаблюється, не зникає (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незгаслий — незга́слий прикметник Орфографічний словник української мови
- незгаслий — НЕЗГА́СЛИЙ, а, е. 1. Який не згас; який горить, світить або світиться. Всі вони [циганки] кричать щось і з рішучістю старих вовчиць стають на чатах біля незгаслих табірних вогнищ (Григорій Тютюнник); Зберегти життя Свічки воєвода згоден лише за умови... Словник української мови у 20 томах
- незгаслий — НЕЗГА́СЛИЙ, а, е. 1. Який не згас; який горить, світить або світиться. Всі вони [циганки] кричать щось і з рішучістю старих вовчиць стають на чатах біля незгаслих табірних вогнищ (Тют. Словник української мови в 11 томах