незлобиво —
Присл. до незлобивий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незлобиво —
НЕЗЛОБИ́ВО. Присл. до незлоби́вий. Вона незлобиво стукала мене в спину своїм маленьким напівдитячим кулачком (Ю. Збанацький); Дехто з подруг і товаришів незлобиво жартував над її любов'ю до стенографії (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
незлобиво —
НЕЗЛОБИ́ВО. Присл. до незлоби́вий. Вона незлобиво стукала мене в спину своїм маленьким напівдитячим кулачком (Збан., Малин. дзвін, 1958, 153); Дехто з подруг і товаришів незлобиво жартував над її любов’ю до стенографії (Донч., V, 1957, 228).
Словник української мови в 11 томах