незлобиво

НЕЗЛОБИ́ВО. Присл. до незлоби́вий.

Вона незлобиво стукала мене в спину своїм маленьким напівдитячим кулачком (Збан., Малин. дзвін, 1958, 153);

Дехто з подруг і товаришів незлобиво жартував над її любов’ю до стенографії (Донч., V, 1957, 228).

Значення в інших словниках

1. незлобиво — незлоби́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незлобиво — Присл. до незлобивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незлобиво — НЕЗЛОБИ́ВО. Присл. до незлоби́вий. Вона незлобиво стукала мене в спину своїм маленьким напівдитячим кулачком (Ю. Збанацький); Дехто з подруг і товаришів незлобиво жартував над її любов'ю до стенографії (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах