1. Словник української мови в 11 томах

незлобиво

НЕЗЛОБИ́ВО. Присл. до незлоби́вий.

Вона незлобиво стукала мене в спину своїм маленьким напівдитячим кулачком (Збан., Малин. дзвін, 1958, 153);

Дехто з подруг і товаришів незлобиво жартував над її любов’ю до стенографії (Донч., V, 1957, 228).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незлобиво — незлоби́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незлобиво — Присл. до незлобивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незлобиво — НЕЗЛОБИ́ВО. Присл. до незлоби́вий. Вона незлобиво стукала мене в спину своїм маленьким напівдитячим кулачком (Ю. Збанацький); Дехто з подруг і товаришів незлобиво жартував над її любов'ю до стенографії (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах