незлобиво
НЕЗЛОБИ́ВО.
Присл. до незлоби́вий.
Вона незлобиво стукала мене в спину своїм маленьким напівдитячим кулачком (Ю. Збанацький);
Дехто з подруг і товаришів незлобиво жартував над її любов'ю до стенографії (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незлобиво — незлоби́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незлобиво — Присл. до незлобивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незлобиво — НЕЗЛОБИ́ВО. Присл. до незлоби́вий. Вона незлобиво стукала мене в спину своїм маленьким напівдитячим кулачком (Збан., Малин. дзвін, 1958, 153); Дехто з подруг і товаришів незлобиво жартував над її любов’ю до стенографії (Донч., V, 1957, 228). Словник української мови в 11 томах