незручно —
Незру́чно. Невправно. Відколи пишу переважно по-малоруськи, мені іде потрохи незручно німеччина з пера (Коб., Листи, 161, 571) // пол. niezręcznie — невправно, незугарно; див. іще зручний, зручно.
Українська літературна мова на Буковині
незручно —
1》 Присл. до незручний. 2》 у знач. присудк. сл. Немає зручності; не задовольняє.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незручно —
НЕЗРУ́ЧНО. 1. Присл. до незру́чний. Люди відчували себе незручно у військовій формі (Григорій Тютюнник); Тамара незручно сіла на кінчику стільця (А.
Словник української мови у 20 томах
незручно —
Незру́чно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
незручно —
НЕЗРУ́ЧНО. 1. Присл. до незру́чний. Люди відчували себе незручно у військовій формі (Тют., Вир, 1964, 307); Тамара незручно сіла на кінчику стільця (Хижняк, Тамара, 1959, 71); Помітивши, як незручно почуває себе приїжджий, Вутанька кинулась до нього...
Словник української мови в 11 томах
незручно —
Незру́чно нар. 1) Неловко. 2) Несподручно.
Словник української мови Грінченка