незручно
НЕЗРУ́ЧНО.
1. Присл. до незру́чний.
Люди відчували себе незручно у військовій формі (Григорій Тютюнник);
Тамара незручно сіла на кінчику стільця (А. Хижняк);
Помітивши, як незручно почуває себе приїжджий, Вутанька кинулась до нього, задзвеніла привітно: – Роздягайтесь, будь ласка! (О. Гончар);
Василина витерла незручно руками стакани і ненароком повернулась до дзеркала (І. Нечуй-Левицький).
2. у знач. пред. Немає вигоди, зручності; невигідно, невигода.
Спробував заснути – не вдалося. Якось і шум заважає, і незручно навсидьки (А. Головко).
3. у знач. пред. Ніяково, соромно.
[Лизогуб:] Таке приснилось, що незручно розказувати (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)