незручно
НЕЗРУ́ЧНО.
1. Присл. до незру́чний.
Люди відчували себе незручно у військовій формі (Григорій Тютюнник);
Тамара незручно сіла на кінчику стільця (А. Хижняк);
Помітивши, як незручно почуває себе приїжджий, Вутанька кинулась до нього, задзвеніла привітно: – Роздягайтесь, будь ласка! (О. Гончар);
Василина витерла незручно руками стакани і ненароком повернулась до дзеркала (І. Нечуй-Левицький).
2. у знач. пред. Немає вигоди, зручності; невигідно, невигода.
Спробував заснути – не вдалося. Якось і шум заважає, і незручно навсидьки (А. Головко).
3. у знач. пред. Ніяково, соромно.
[Лизогуб:] Таке приснилось, що незручно розказувати (О. Корнійчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незручно — незру́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- незручно — Незру́чно. Невправно. Відколи пишу переважно по-малоруськи, мені іде потрохи незручно німеччина з пера (Коб., Листи, 161, 571) // пол. niezręcznie — невправно, незугарно; див. іще зручний, зручно. Українська літературна мова на Буковині
- незручно — 1》 Присл. до незручний. 2》 у знач. присудк. сл. Немає зручності; не задовольняє. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незручно — Незру́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- незручно — НЕЗРУ́ЧНО. 1. Присл. до незру́чний. Люди відчували себе незручно у військовій формі (Тют., Вир, 1964, 307); Тамара незручно сіла на кінчику стільця (Хижняк, Тамара, 1959, 71); Помітивши, як незручно почуває себе приїжджий, Вутанька кинулась до нього... Словник української мови в 11 томах
- незручно — Незру́чно нар. 1) Неловко. 2) Несподручно. Словник української мови Грінченка