1. Українська літературна мова на Буковині

незручно

Незру́чно. Невправно. Відколи пишу переважно по-малоруськи, мені іде потрохи незручно німеччина з пера (Коб., Листи, 161, 571)

// пол. niezręcznie — невправно, незугарно; див. іще зручний, зручно.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незручно — незру́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незручно — 1》 Присл. до незручний. 2》 у знач. присудк. сл. Немає зручності; не задовольняє. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незручно — НЕЗРУ́ЧНО. 1. Присл. до незру́чний. Люди відчували себе незручно у військовій формі (Григорій Тютюнник); Тамара незручно сіла на кінчику стільця (А. Словник української мови у 20 томах
  4. незручно — Незру́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. незручно — НЕЗРУ́ЧНО. 1. Присл. до незру́чний. Люди відчували себе незручно у військовій формі (Тют., Вир, 1964, 307); Тамара незручно сіла на кінчику стільця (Хижняк, Тамара, 1959, 71); Помітивши, як незручно почуває себе приїжджий, Вутанька кинулась до нього... Словник української мови в 11 томах
  6. незручно — Незру́чно нар. 1) Неловко. 2) Несподручно. Словник української мови Грінченка