1. Словник української мови у 20 томах

незручність

НЕЗРУ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до незру́чний.

Тоненька гілочка під пташкою коливалася, але вона не почувала від цього ніякої незручності й продовжувала коротким дзьобом розправляти пір'ячко (Л. Первомайський);

Неначе збагнувши незручність своєї поведінки, пустив [Захар Билина] спинку крісла, рвучко підвівся (Іван Ле);

Совала [Наумиха] горщики в піч так енергічно [енергійно], що не раз борщ, хлюпнувши на вогонь, бухав та сичав, мов гадина, гніваючись на незручність господинину (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незручність — незру́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. незручність — (брак вигод) невигода; (зніяковіння) ніяковість, зніяковілість. Словник синонімів Караванського
  3. незручність — -ності, ж. Абстр. ім. до незручний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незручність — Незру́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. незручність — НЕЗРУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незру́чний. Тоненька гілочка під пташкою коливалася, але вона не почувала від цього ніякої незручності й продовжувала коротким дзьобом розправляти пір’ячко (Перв. Словник української мови в 11 томах
  6. незручність — Незручність, -ности ж. 1) Неловкость. 2) Несподручность. Словник української мови Грінченка