незручність

НЕЗРУ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до незру́чний.

Тоненька гілочка під пташкою коливалася, але вона не почувала від цього ніякої незручності й продовжувала коротким дзьобом розправляти пір'ячко (Л. Первомайський);

Неначе збагнувши незручність своєї поведінки, пустив [Захар Билина] спинку крісла, рвучко підвівся (Іван Ле);

Совала [Наумиха] горщики в піч так енергічно [енергійно], що не раз борщ, хлюпнувши на вогонь, бухав та сичав, мов гадина, гніваючись на незручність господинину (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. незручність — незру́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. незручність — (брак вигод) невигода; (зніяковіння) ніяковість, зніяковілість.  Словник синонімів Караванського
3. незручність — -ності, ж. Абстр. ім. до незручний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. незручність — Незру́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. незручність — НЕЗРУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незру́чний. Тоненька гілочка під пташкою коливалася, але вона не почувала від цього ніякої незручності й продовжувала коротким дзьобом розправляти пір’ячко (Перв.  Словник української мови в 11 томах
6. незручність — Незручність, -ности ж. 1) Неловкость. 2) Несподручность.  Словник української мови Грінченка