Орфографічний словник української мови

некомплект

некомпле́кт

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. некомплект — -у, ч. Неповний комплект чого-небудь. Некомплект інструменту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. некомплект — НЕКОМПЛЕ́КТ, у, ч. Відсутність повного набору, комплекту чого-небудь. Незважаючи на те, що живої сили і техніки ми мали некомплект, а плацдарм робіт не менший, ніж у сусіда ліворуч, ми впоралися з сіном і силосом в мінімально короткі строки! (М. Циба).  Словник української мови у 20 томах