немовби —
[неимоўбие] спол., част.
Орфоепічний словник української мови
немовби —
немовбито, спол., част. Те саме, що немов.
Великий тлумачний словник сучасної мови
немовби —
НЕМО́ВБИ¹, спол. 1. порівняльний. Те саме, що немов¹ 1. Панотець вертівся на лаві, немовби сидів на грані (Л. Мартович); Іду я шляхам – сумно позираю, Немовби сфінкс, у темну далечінь (М.
Словник української мови у 20 томах
немовби —
як (мов, на́че і т. ін.) окро́пом ошпа́рило кого, перев. від чого, безос. Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором і т. ін.; дуже вражений чимсь (перев. несподіваним, небажаним), почервонів.
Фразеологічний словник української мови
немовби —
НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал.
Словник синонімів української мови
немовби —
НЕМО́ВБИ, спол., част. Те саме, що немо́в. Панотець вертівся на лаві, немовби сидів на грані (Март., Тв., 1954, 420); Іду я шляхам — сумно позираю, Немовби сфінкс, у темну далечінь (Зеров, Вибр.
Словник української мови в 11 томах