немовби

немо́вби

сполучник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немовби — див. наче Словник синонімів Вусика
  2. немовби — [неимоўбие] спол., част. Орфоепічний словник української мови
  3. немовби — немовбито, спол., част. Те саме, що немов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. немовби — НЕМО́ВБИ¹, спол. 1. порівняльний. Те саме, що немов¹ 1. Панотець вертівся на лаві, немовби сидів на грані (Л. Мартович); Іду я шляхам – сумно позираю, Немовби сфінкс, у темну далечінь (М. Словник української мови у 20 томах
  5. немовби — як (мов, на́че і т. ін.) окро́пом ошпа́рило кого, перев. від чого, безос. Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором і т. ін.; дуже вражений чимсь (перев. несподіваним, небажаним), почервонів. Фразеологічний словник української мови
  6. немовби — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови
  7. немовби — НЕМО́ВБИ, спол., част. Те саме, що немо́в. Панотець вертівся на лаві, немовби сидів на грані (Март., Тв., 1954, 420); Іду я шляхам — сумно позираю, Немовби сфінкс, у темну далечінь (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах