немовби
НЕМО́ВБИ¹, спол.
1. порівняльний. Те саме, що немов¹ 1.
Панотець вертівся на лаві, немовби сидів на грані (Л. Мартович);
Іду я шляхам – сумно позираю, Немовби сфінкс, у темну далечінь (М. Зеров);
Воно [серце] погасло з останнім стуком, немовби іскра в воді, в снігу... (В. Сосюра).
2. з'ясувальний. Те саме, що немов¹ 2.
– Щось мені приверзлося чудне – Бог знає, проти чого. Причулося, немовби десь мої хрещеники голосять: “Тату, укрийте нас!” (С. Васильченко).
НЕМО́ВБИ², част. власне мод.
Уживається у знач. част. немов.
Він немовби глумився з мене (Л. Смілянський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- немовби — немо́вби сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- немовби — див. наче Словник синонімів Вусика
- немовби — [неимоўбие] спол., част. Орфоепічний словник української мови
- немовби — немовбито, спол., част. Те саме, що немов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- немовби — як (мов, на́че і т. ін.) окро́пом ошпа́рило кого, перев. від чого, безос. Хтось раптово відчув сильне збентеження, хвилювання, сором і т. ін.; дуже вражений чимсь (перев. несподіваним, небажаним), почервонів. Фразеологічний словник української мови
- немовби — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови
- немовби — НЕМО́ВБИ, спол., част. Те саме, що немо́в. Панотець вертівся на лаві, немовби сидів на грані (Март., Тв., 1954, 420); Іду я шляхам — сумно позираю, Немовби сфінкс, у темну далечінь (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах