ненадійно —
Несподівано [IV]
Словник з творів Івана Франка
ненадійно —
Присл. до ненадійний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ненадійно —
НЕНАДІ́ЙНО. Присл. до ненаді́йний. Випав перший сніг. Він ще був не певний у собі, лежав ненадійно, наче побоюючись, що потрапив не туди, де його ждали (М. Руденко).
Словник української мови у 20 томах
ненадійно —
НЕНАДІ́ЙНО. Присл. до ненаді́йний. Випав перший сніг. Він ще був не певний у собі, лежав ненадійно, наче побоюючись, що потрапив не туди, де його ждали (Руд., Остання шабля, 1959, 28).
Словник української мови в 11 томах