ненадійно
НЕНАДІ́ЙНО. Присл. до ненаді́йний.
Випав перший сніг. Він ще був не певний у собі, лежав ненадійно, наче побоюючись, що потрапив не туди, де його ждали (Руд., Остання шабля, 1959, 28).
Словник української мови (СУМ-11)НЕНАДІ́ЙНО. Присл. до ненаді́йний.
Випав перший сніг. Він ще був не певний у собі, лежав ненадійно, наче побоюючись, що потрапив не туди, де його ждали (Руд., Остання шабля, 1959, 28).
Словник української мови (СУМ-11)