непереможно —
Присл. до непереможний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
непереможно —
НЕПЕРЕМО́ЖНО. Присл. до неперемо́жний. Горизонт починав мене вабити непереможно (Леся Українка); Далеке тупотіння повільно, але непереможно наближалося (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
непереможно —
Неперемо́жно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
непереможно —
НЕПЕРЕМО́ЖНО. Присл. до неперемо́жний. Горизонт починав мене вабити непереможно (Л. Укр., III, 1952, 611); Далеке тупотіння повільно, але непереможно наближалося (Тулуб, Людолови, І, 1957, 138).
Словник української мови в 11 томах
непереможно —
Неперемо́жно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Словник української мови Грінченка