Словник української мови в 11 томах

непереможно

НЕПЕРЕМО́ЖНО. Присл. до неперемо́жний.

Горизонт починав мене вабити непереможно (Л. Укр., III, 1952, 611);

Далеке тупотіння повільно, але непереможно наближалося (Тулуб, Людолови, І, 1957, 138).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. непереможно — неперемо́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. непереможно — Присл. до непереможний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непереможно — НЕПЕРЕМО́ЖНО. Присл. до неперемо́жний. Горизонт починав мене вабити непереможно (Леся Українка); Далеке тупотіння повільно, але непереможно наближалося (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
  4. непереможно — Неперемо́жно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. непереможно — Неперемо́жно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.  Словник української мови Грінченка