Орфографічний словник української мови

непоквапливість

непоква́пливість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. непоквапливість — -вості, ж. Абстр. ім. до непоквапливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. непоквапливість — НЕПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непоква́пливий. Їхали [Терешко і Медже] назад тихо, наче подих смерті вимагає спокійної і урочистої непоквапливості (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
  3. непоквапливість — НЕПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непоква́пливий. Їхали [Терешко і Медже] назад тихо, наче подих смерті вимагає спокійної і урочистої непоквапливості (Тулуб, Людолови, II, 1957, 410).  Словник української мови в 11 томах